СТРУКТУРА ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Управління навчально-виховними закладами здійснюють на основі положень Конституції України, Закону «Про освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад. Управлінська діяльність, як і навчальна, виховна, будь-яка інша діяльність, ґрунтується на дотриманні ряду принципів, якими керуються директор і його заступник при виконанні всіх управлінських функцій.
1. Система управління закладу освіти визначається законом та установчими документами.
2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:
- засновник - Монастириська міська рада. Уповноважений орган управління - Управління освти, культури, молоді та спорту
- керівник закладу освіти - Било Марія Михайлівна;
- колегіальний орган управління закладу освіти – педагогічна рада;
- Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 Закону України "Про освіту".
У закладі освіти діють:
органи учнівського самоврядування;
Загальні збори (конференція) колективу закладу освіти щороку заслуховують звіт керівника закладу освіти, оцінюють його діяльність і за результатами оцінки можуть ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.
Детальніше: https://urst.com.ua/pro_povnu_zagalnu_serednyu_osvitu/st-27
- інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.
Принцип управління - це основне положення, що випливає із закономірностей управлінської діяльності.
Закономірності в управлінні школою - це стійкі взаємозв'язки, взаємозалежності між процесом управління і зовнішніми відносно нього суспільними системами й умовами; між компонентами процесу управління і компонентами педагогічного процесу; між компонентами процесу управління. До них належать: залежність ефективності внутрішкільного управління від урахування в діяльності школи особливостей зовнішнього середовища, яке на неї впливає; закономірність відповідності механізмів управління навчально-виховним закладом загальнодержавним механізмам; залежність ефективності внутрішкільного управління від створення умов, необхідних для реалізації мети школи; закономірність взаємодії керуючої та керованої підсистем (за вирішальної ролі першої); залежність ефективності внутрішкільного управління від оптимального співвідношення управлінських впливів, самоорганізації і саморегулювання; залежність якості управління від надійності й достатності інформаційного забезпечення; закономірність цілісності всіх функцій управління в кожному з управлінських циклів.
До основних принципів належать:
- принцип прогностичності внутрішкільного управління;
- єдності державних і внутрішкільних механізмів управління;
- демократизації і гуманізації управління;
- раціонального поєднання централізації і децентралізації;
- єдності єдиноначальства і колегіальності;
- гласності, відкритості управління;
- об'єктивності та інформаційної достатності;
- плановості, перспективності;
- компетентності;
- оптимізації
- системності в управлінні.
УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ
· органи колегіального управління школою (конференція, педагогічна рада, нарада при директорі, його заступниках);
· адміністрація школи (директор, його заступник);
· органи громадського самоврядування (учнівське самоврядування, учителів (профком, методична рада), батьків (батьківський комітет).
Конференція є вищим колегіальним органом громадського самоврядування школи.
УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКОЛИ:
Управління сучасною школою є складною системою з багатьма внутрішніми взаємозв'язками. Його ефективність багато в чому залежить від правильного розподілу обов'язків в адміністрації школи, до якої належать директор та заступник.
ОРГАНИ ГРОМАДСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ:
З метою демократизації управління, налагодження зворотного зв'язку, поточного коригування управлінських рішень у навчальному закладі діють органи громадського самоврядування учнів (учнівський комітет школи (класу), учителів (профспілковий комітет, методична рада), батьків (батьківський комітет школи (класу), повноваження яких визначає статут школи. Вони є дієвим засобом формування громадської думки, сприяють діалогізації взаємин з адміністрацією.